Загалом до рейтингу потрапило 45 компаній-роботодавців із 15 галузей економіки. Видання сформувало лонґлист зі 142 всеукраїнських компаній і розіслало його провідним експертам у сфері працевлаштування, бізнесу та підбору персоналу. Вони оцінили учасників за шкалою від 1 до 10 балів, де 1-2 — негативна репутація компанії як роботодавця, а 8-9 — чудова репутація.
Оцінювання охоплювало офіційне працевлаштування, рівень зарплат, можливості для кар’єрного зростання, наявність корпоративної системи розвитку та програм стажування для студентів, програми реінтеграції ветеранів, співпраця із вишами та відгуки працівників.
Після підрахунку середнього балу компанії ранжували від найвищого результату до найнижчого.
У категорії «Промисловість» крім Метінвесту до рейтингу увійшли компанії Інтерпайп та JTI Україна.
Як пише Фокус, сьогодні в Метінвесті працює близько 50 тисяч людей. Основні виробничі потужності розташовані в Запорізькій та Дніпропетровській областях. За період війни кількість робітників зменшилася на понад 60% (це десятки тисяч співробітників компанії). При цьому кожен шостий працівник служить у ЗСУ.

На підприємствах Групи відкрито близько 4 тисяч вакансій, проте закрити позиції заважає ситуація з виїздом українців за кордон та неефективна система бронювання.
Своїм робітникам Метінвест пропонує «білу» зарплату та соцпакет, а також регулярну індексацію (з початку війни зарплати співробітників зросли на 50%) та розгалужену систему премій. Працівники мають страхування й доступ до програми «Метінвест — разом» (яка діє навіть для членів родин). Передбачена також допомога в разі надзвичайних ситуацій (поранення, загибель, пошкодження житла через обстріли) та допомога мобілізованим працівникам.
Для різних категорій співробітників діють окремі програми навчання та підвищення кваліфікації. За потреби є можливість перенавчати працівників коштом компанії.
Від початку вторгнення рф Метінвест спрямував на підтримку України 9,72 млрд грн, з яких 5,2 млрд грн — на потреби армії в межах мілітарної ініціативи Сталевий Фронт Ріната Ахметова.
Компанія працює і в напрямі реінтеграції ветеранів: є безплатні програми навчання та перепідготовки, а також пільгові умови для вступу до університету Метінвест Політехніка. Цього року до вишу вступили 26 ветеранів війни.
У Групі діє декілька програм для ветеранів:
- «Спілкуй. Ветеран», суть якої полягає в адаптованому онбордінгу, зустрічах з експертами та підтримці сімей захисників України;
- «Герої поруч», головна мета якої — допомогти колективам краще зрозуміти потреби ветеранів;
- «Лідерство під час війни», де керівників навчають відповідальним формам управління, зокрема й співпраці з ветеранами;
- Група підтримки «Побратим»;
- «Ветеранський кемпінг» — психофізична реабілітація ветеранів у санаторії;
- «Вільні хвилі» — відновлення через плавання для людей з інвалідністю в Запоріжжі, Кривому Розі та Кам’янському.
Загалом програма адаптації ветеранів цьогоріч обійдеться компанії в $550 тисяч, а минулого року сума була в понад два рази меншою — $250 тисяч.

«Ми готові брати на роботу всіх охочих. Маємо вакансії як для чоловіків, так і для жінок, із досвідом роботи та без нього. За потреби перенавчаємо працівників: співробітники коштом компанії здобувають додаткові професії. Робимо ставку на ветеранів війни. Пропонуємо навчання та працевлаштування для колишніх військових, допомагаючи їм адаптуватися до цивільного життя та інтегруватися в робочі процеси. Усі співробітники Метінвесту мають змогу безплатно здобути вищу освіту та опанувати нову професію в гірничо-металургійному університеті Метінвест Політехніка», — сказала директорка зі сталого розвитку Групи Метінвест Тетяна Петрук.
Які кадрові виклики постали перед галуззю та що саме робить Метінвест для залучення й утримання співробітників – у матеріалі Фокусу «Без промисловості неможлива відбудова України: як Метінвест долає кадрові виклики«.
Від початку повномасштабної війни Україна зіткнулася з критичним дефіцитом кваліфікованих кадрів. Нестача людей у промисловості прямо впливає на економіку та розвиток її основних галузей. Адже одна людина в металургії створює ще вісім робочих місць у суміжних секторах.
Війна посилила проблеми з персоналом на промислових підприємствах. Масова мобілізація, відтік молоді через виїзд за кордон, труднощі з плануванням виробництва через брак співробітників, необхідність перенавчати працівників та інтегрувати ветеранів війни — ось основні виклики для Метінвесту та інших індустріальних компаній.
Нині на підприємствах Групи відкрито близько 4 тисяч вакансій, водночас понад 8 тисяч співробітників служать у ЗСУ. Загалом з 2014 року через Сили оборони пройшли понад 11 тисяч працівників. Найбільш дефіцитні професії — оператори й машиністи обладнання, працівники доменного та сталеплавильного виробництва.
«Відбудова України почнеться з промисловості, — наголошує Тетяна Петрук, директорка зі сталого розвитку та взаємодії з персоналом Метінвесту. — А дефіцит кадрів — це одна з головних загроз стабільності виробництва, розвитку економіки та майбутнього відновлення країни».
Саме тому Метінвест робить ставку на людей, формуючи кадрову стратегію, яка враховує сучасні потреби промисловості, підготовку молоді, перенавчання жінок та реінтеграцію ветеранів.
Навчання та перекваліфікація персоналу
Дефіцит кваліфікованих фахівців у регіонах присутності Метінвесту — Запоріжжі, Кривому Розі та Кам’янському, що розташовані лише за кілька десятків кілометрів від фронту, — змушує компанію змінювати підходи до навчання. Група скоротила терміни професійних програм, зробивши їх максимально практичними та орієнтованими на навчання прямо на робочому місці.
«Раніше професію сталевара можна було опанувати за 6–9 місяців, сьогодні ми скоротили термін до максимум 3 місяців, зосередившись на практичних навичках, які потрібні на підприємстві вже з першого дня», — пояснює Тетяна Петрук.
Компанія готова навчати всіх охочих, навіть без досвіду. Це допомагає закривати вакансії та підтримувати виробничу стабільність навіть у складних умовах.
Крім того, Метінвест надає можливості для підвищення кваліфікації. Перенавчання дає людям змогу швидко опановувати нові професії та залишатися затребуваними на ринку праці.

Метінвест Політехніка: освіта під сучасні потреби
Головний інструмент для залучення кадрів — гірничо-металургійний університет Метінвест Політехніка. Виш готує фахівців, здатних проводити промислові підприємства через виклики декарбонізації та цифровізації.
Університет пропонує здобути інженерно-технічну вищу освіту за 19 програмами бакалаврату, 21 — магістратури та 5 напрямами аспірантури, а також пройти курси підвищення кваліфікації та тренінги. Цьогоріч виш запустив новий напрям — молодший фаховий бакалавр, який обрали понад 100 людей. Серед вступників Політехніки — 26 ветеранів війни, зокрема співробітники підприємств Метінвесту та учасники оборони Маріуполя.
Студенти проходять практику на підприємствах компанії в Україні та Європі, а випускники гарантовано отримують роботу. Виш уже випустив 267 магістрів, які розпочали кар’єру в українській промисловості, зокрема на підприємствах Метінвесту.
«Ми співпрацюємо не лише з Метінвест Політехнікою, а й з іншими вишами та профтехами в регіонах нашої присутності. Взаємодіємо з батьками та підлітками, щоб допомогти їм обрати професійний шлях», — пояснює Тетяна Петрук.
Компанія формує корпоративне замовлення для Політехніки на підготовку фахівців на найближчі п’ять років. Так університет готуватиме кадри, які відповідатимуть потребам виробництва.
Цього року Метінвест створив програму для українських студентів, які навчаються за кордоном. Пілотний проєкт у Великій Британії вже допоміг частині студентів пройти практику на українських і закордонних підприємствах — деякі з них залишилися працювати.
Реінтеграція ветеранів
Найбільший кадровий резерв Метінвесту — ветерани. Компанія працює не лише зі своїми демобілізованими співробітниками, а й з іншими військовими, що повертаються з фронту.
Метінвест пропонує захисникам безплатне перенавчання, підвищення кваліфікації, пільгові умови вступу до Метінвест Політехніки, соціальну адаптацію. Крім того, ветерани можуть пройти фізичну та психологічну реабілітацію коштом компанії, а колективи навчають взаємодії з демобілізованими колегами. На кожному підприємстві Метінвесту працюють фахівці, які відповідають за реінтеграцію ветеранів.
На базі санаторію створено програму «Ветеранський кемпінг», а заняття «Побратим» допомагають ветеранам ділитися досвідом. Уже понад 1000 демобілізованих працівників проходять адаптацію та реінтеграцію. Бюджет програм підтримки та адаптації ветеранів на цей рік — близько $550 000.
«В основі нашої роботи з ветеранами — людяний підхід. Кожен працівник від генерального директора до начальника цеху відповідальний за інтеграцію героїв, які працюють навіть під обстрілами», — підкреслює Тетяна Петрук.

Залучення молоді та жінок
Метінвест залучає молодь через програми «Перше робоче місце», «Молодий фахівець» та практику за кордоном.
В умовах масових звільнень чоловіків віком 18–22 років через законодавчі зміни компанія адаптує стратегію: перенавчає жінок на «чоловічі» професії та переводить чоловіків на фізичну роботу, щоб забезпечувати стабільність виробництва. Нині 30% персоналу Метінвесту — жінки: машиністки кранів, електромонтерки, працівниці кар’єрів, водійки кар’єрної техніки.
«Це особливо важливо, адже кожен п’ятий співробітник зараз у війську, тож жінки допомагають компенсувати кадровий дефіцит», — відзначила Тетяна Петрук.
Соціальні гарантії та мотивація
Метінвест забезпечує співробітникам гідну оплату праці, вищу за середню по регіону та Україні. Торік компанія підвищила зарплати в середньому на 15%, а за окремими дефіцитними професіями — до 30%. У 2025 році зарплати працівників виробничих та сервісних підприємств збільшилися на 20%, а від початку війни оклади співробітників зросли на 50%.
Компанія готова навчати людей за власний кошт, надавати житло та підтримувати високий рівень соціальних гарантій. Водночас для розв’язання кадрової проблеми потрібна спільна програма держави й бізнесу, яка б передбачала розподіл витрат і створювала умови, щоб ветерани та переселенці могли жити й працювати в промислових регіонах, вважають у Метінвесті. Лише так можна побудувати сильну індустрію, створюючи основу для відновлення та розвитку країни.