— Чи можете ви оцінити розмір збитків, завданих активам Метінвесту за рік війни?
— Це був важкий рік для Метінвесту й країни загалом. На жаль, ми тимчасово втратили контроль над двома найбільшими металургійними комбінатами в Маріуполі, а це близько 30% від усіх активів компанії.
Крім того, залізорудні виробництва й металургійні комбінати, які все ще працюють в Україні, не завантажені на повну потужність через відключення електроенергії, пошкодження інфраструктури та блокаду чорноморських портів. Більшість об’єктів працює менш ніж на 50% потужності.
— Цю інфраструктуру можна буде відновити? Чи вважаєте ви, що зможете відновити активи — не лише землю, на якій вони розташовані, а й пошкодження? Чи є там що відновлювати?
— Ми не знаємо точного масштабу пошкоджень, яких завдали об’єктам. Ми бачили багато відео з перших місяців війни, але не знаємо фактичного стану об’єктів. Цілком ймовірно, що частина заводів залишилася неушкодженою або перебуває в робочому стані. Щойно Маріуполь буде звільнено від окупантів, ми зможемо відправити туди наших фахівців і будемо знати, що можна відремонтувати, а що ні. Але в будь-якому разі наш акціонер Рінат Ахметов вже заявив, що ми будемо відновлювати ці об’єкти. І це будуть вже не ті об’єкти, що були раніше. Ми будемо рухатися до «зеленої» сталі, до виробництва вуглецево-нейтральної сталі. Це будуть нові потужності, побудовані в Маріуполі.
— А що стосується підприємств, що розташовані за межами нині окупованих територій, але дуже близько до лінії фронту? Як ця близькість впливає на роботу?
— Як я вже казав, у нас були проблеми з логістикою та енергопостачанням цих об’єктів, і їх не вдалося вирішити за останні кілька місяців. Деякі об’єкти завантажені на 50%. Нам доводиться впроваджувати нові процедури з охорони здоров’я та безпеки співробітників, оскільки Україну продовжують обстрілювати російськими ракетами. Тому ми повинні мати спеціальні правила, щоб забезпечити безпеку нашим співробітникам, з укриттями та процедурами, яких вони дотримуються під час роботи. Поза цим наші співробітники в доброму гуморі, вони вірять в перемогу України й продовжують працювати.
— Юрію, вже майже рік триває війна, і ми не знаємо, коли вона закінчиться, але сподіваємося, що скоро. Коли вона закінчиться, що Україні потрібно буде відбудовувати і яку роль ви зможете відіграти в цьому?
— Ми все ще є найбільшим виробником сталі в країні. Звичайно, будь-яка країна для відновлення інфраструктури потребуватиме значного постачання сталі, і ми готові постачати її в Україні. Навіть у цей дуже трагічний рік, який ми пережили, Метінвесту вдалося розробити та випустити 24 нові види продукції. І ми продовжуємо розширювати нашу продуктову лінійку. Я впевнений, що ми зможемо постачити достатню кількість сталі для відновлення України. Інфраструктура буде основною частиною цього плану: це буде залізнична інфраструктура, житлове будівництво, дороги. І ми будемо там, щоб постачати сталь для цієї реконструкції.
— А як щодо інвестицій за межами України? Я знаю, що ви висловили зацікавленість у Dunaferr в Угорщині після рішення суду про ліквідацію цього підприємства. Чи плануєте ви інвестувати деінде в Європі?
— Ми дивилися на східноєвропейські металургійні активи протягом всієї історії нашої компанії, тому так, ми зацікавлені в цих заводах. Не лише для того щоб придбати їх, але й для того щоб реконструювати та зробити частиною більш екологічного та ефективного майбутнього металургійної промисловості.
Ми також розглядаємо можливість інвестицій з нуля в деяких країнах-імпортерах сталі в ЄС. Наприклад, Італія є великим імпортером сталі. І ми розглядаємо можливість будівництва там заводу, який вироблятиме сталь на внутрішньому ринку з використанням української сировини.