Міст у Генуї побудований зі сталі, виробленої в Італії, в Сан-Джорджо-ді-Ногаро, генуезькою компанією Trametal.
18500 тонн металопродукції, що становить 95% від загального обсягу необхідного матеріалу, консорціум PerGenova (об’єднує компанії Webuild і Fincantieri Infrastructure) замовив у цієї генуезької компанії, яка з 2007 року змінила власника і перейшла з групи Малакальца до українського Метінвесту.
Роберто Ре, генуезький менеджер, який нині є генеральним директором компанії Метінвест-Європа, згадує роки роботи в компанії Trametal до зміни власника і прискорення зростання сталеливарного виробництва. Він підкреслює, наскільки участь у будівництві моста була важливою не лише для Trametal, а і для всієї групи Метінвест, одного зі світових лідерів галузі, що виробляє понад 2,5 мільйонів тонн сталі на рік.
Сталь, яку використала компанія Fincantieri Infrastructure для будівництва мостового полотна, виробили підприємства групи (загалом Метінвест має активи в Україні, США та Європі) та прокатав Trametal на заводі в Сан-Джорджо-ді-Ногаро.
"Ми отримуємо напівфабрикат і переробляємо його, — пояснює Ре, — ми робимо це в Сан-Джорджо-ді-Ногаро і на іншому італійському заводі в Валлезе-ді-Оппеано. Ми є основними постачальниками для провідних мостобудівників, таких як Cimolai і Fincantieri Infrastructure. Протягом п'ятнадцяти років ми постачаємо близько 60% загального обсягу сталі, яку Fincantieri використовує для будівництва своїх суден".
— Інженер Ре, довірити вам постачання сталі для моста було очевидною річчю...
— Насправді компанія Fincantieri звернулася до міжнародного ринку постачальників, ми подали заявку і виграли тендер. Це трохи менше двадцяти тисяч тонн сталевих листів для металевих конструкцій, що становить 95% від загального обсягу, замовленого Fincantieri. Звісно, обсяги вражають, проте не вони стали визначальними для нас.
— А що саме?
— Можливість брати участь у цьому проєкті. Я генуезець, і, ясна річ, цей проєкт має для мене особливе значення. Це стосується і всієї групи.
— Чиєю ви вважаєте сталь, що стала основою моста? Українською чи італійською?
— Ця сталь – італійська, тому що її виготовили в Італії. Напівфабрикат постачають українські заводи групи, але кінцева продукція – це результат роботи заводу в Сан-Джорджо-ді-Ногаро за участі нашої генуезької команди, яка налічує понад 60 осіб.
— Ви сказали, що обсяг не був визначальним для участі у цьому проєкті. Що ви мали на увазі?
— Ані обсяги, ані прибутки не можуть бути визначальним фактором для участі у проєкті, що є наслідком трагічної події. У нас було велике бажання дати життя чомусь важливому, унікальному, частиною якого ми також є. І це для нас честь. Тому ми не розголошували своєї участі - з поваги до того, що сталося. Це була важлива, особлива робота, яку ми виконували за підтримки Італійського морського регістра, і в дуже стислі строки. Постачання відбувалося з березня по листопад 2019 року, хоча більшість обсягів припало на липень-серпень.
— Ви постачали сталь прямо на верфі?
— Завод Валеджо-суль-Мінчо компанії Fincantieri Infrastructure і верф Кастелламмаре отримували сталь, а після обробки доставляли її на будівельний майданчик.
— Працювали швидко, але без поспіху, каже архітектор Ренцо П'яно. Так і було?
— Саме так. Виходило швидко, тому що ми працювали паралельно, а не тому, що були змушені поспішати. Можна заощадити купу часу, якщо працювати злагоджено і на декількох рівнях водночас.
— Це такий собі зразок роботи в Генуї?
— На мій погляд, зразкова робота – це хороша організація на всіх рівнях, від політичних відносин до роботи самої компанії. Ми показали, , що, дотримуючись усіх правил і працюючи в команді, навіть в Італії можна будувати швидко та якісно.
— Отже, можна вважати вашу роботу прикладом для наслідування?
—Так, звісно. Італія має усвідомити, що можна працювати ефективно і водночас , суворо дотримуватися усіх правил і протоколів.. Це одна з головних проблем, яку необхідно вирішити, якщо ми хочемо поставити країну на ноги. Якщо ми справді хочемо бути готовими до майбутнього, то мусимо почати з цього моста.