Юрій Риженков, гендиректор Групи Метінвест
Пандемія стирає кордони, переводячи все наше життя в діджитал. У той час як коронакриза обмежила можливості фізичного перетину кордонів, цифрові рішення ці кордони стерли, дозволивши працювати з будь-якої точки світу в будь-який час доби, бути присутніми на безлічі глобальних заходів, не виходячи зі свого будинку. Для економіки цей тренд має двояке значення. З одного боку, всесвітня ізоляція дала поштовх для зростання сервісних компаній по всьому світу, масових онлайн-міграцій трудових ресурсів і поліпшення екології. З іншого, спалах пандемії призвів до спаду, який впливає на міжнародну торгівлю промисловими товарами і підсилює запити на протекціоністські заходи, що торкнувся усіх великих економік.
Попри очевидну необхідність у синергії зусиль всіх держав для збереження світової економіки і робочих місць, багато з них розглядають можливість введення торгових обмежень, намагаючись у такий спосіб захистити внутрішніх виробників. Наведу приклад з нашої галузі: з 2023 року ЄС планує ввести так званий механізм прикордонного вуглецевого коригування (Carbon Border Adjustment Mechanism — CBAM). Цей механізм буде поширюватися на продукцію, що імпортується в ЄС з країн, де вимоги щодо зниження викидів СО2 істотно відрізняються від правил ЄС. Українська металургія як експортно орієнтована галузь однією з перших може потрапити під дію цього механізму. Експерти називають СВАМ новою формою протекціонізму для захисту ЄС власних ринків і способом збільшення доходів за рахунок менш розвинених країн.
Зниження викидів шкідливих речовин у довкілля — загальносвітовий тренд, і Україна його безсумнівно підтримує. Як лідер української металургії ми представляємо Україну в цьому секторі на світовій арені, і для нас дуже важливо бути як мінімум на рівні європейських колег. З 2012 року підприємства Групи Метінвест знизили кількість викидів на третину. За останні 10 років Група інвестувала $344 млн в екологічні проєкти, а до 2025 року в них буде вкладено ще $413 млн.
На недавньому саміті Україна — ЄС, який відбувся на початку жовтня, ЄС привітав прагнення України наблизити свою політику і законодавство до європейської Green Deal (так званого «зеленого курсу») — масштабної програми модернізації та підвищення ефективності європейської економіки і промисловості, зокрема металургії. Ми сподіваємося, що продуктивний і предметний діалог з цього приводу триватиме і на Раді асоціації Україна — ЄС, яка має відбутися 8 грудня 2020 року.
Зниження викидів шкідливих речовин у довкілля — загальносвітовий тренд, і Україна його безсумнівно підтримує
У 2021 році в Україні почне працювати Закон про моніторинг, звітність та верифікацію (MRV), що впроваджує європейські стандарти моніторингу викидів парникових газів, а в 2022 році будуть доступні результати моніторингу за 2021 рік. Наступним кроком має стати запровадження в Україні системи торгівлі квотами на викиди парникових газів, яка також буде аналогічна тій, що існує в ЄС.
Щоб Україна змогла стати вуглецево-нейтральною до 2050 року, знадобляться значні фінансові вкладення. Протягом останніх 10−20 років екологічні проєкти європейських компаній отримували підтримку Європейської Комісії у вигляді грантів, дотацій, повернення відсотків, і тепер ця підтримка продовжиться вже в межах нової Green Deal. Українські ж компанії працювали в інших умовах — фінансуючи проєкти модернізації виключно з власних коштів і не маючи державних інструментів фінансової підтримки. Більш того, вони досі не мають такого доступу до фінансових ресурсів, на відміну від своїх європейських конкурентів. Тому правильно було б продовжити терміни досягнення вуглецевого нейтралітету для України в порівнянні з європейськими виробниками. Крім того, приєднання до європейського «зеленого курсу» має відкрити доступ українським компаніям до фінансових ресурсів, що надаються європейськими фондами.
Оскільки метою Угоди про Асоціацію та зону вільної торгівлі між Україною та ЄС є повна інтеграція України до внутрішнього ринку ЄС, ми переконані, що СВАМ не повинен застосовуватися до продукції з України, а у підприємств України та ЄС мають бути рівні умови й фінансові ресурси для модернізації свого виробництва.
Географічно Україна розташована в самому центрі континентальної Європи і є важливою ланкою в ланцюжку поставок металопродукції в країни ЄС. Тому тільки об'єднання зусиль всіх європейських виробників, захист вільної торгівлі та довкілля і конструктивний діалог допоможуть всім нам вийти з цієї кризи і стати сильнішими.