Так, найпікантніша деталь гардеробу будь-якої жінки - бюстгальтер, так само як і його попередник корсет - складаються не тільки з тканини, але і з металевих «кісточок» і прутиків, які дозволяють їм зберігати свою форму і підтримувати, належним чином, груди.
Вважається, що Катерина Медічі, дружина короля Франції Генріха II, 1550 року першою почала носити корсет з тканини і металу. Її приклад наслідували всі придворні дами. У XVI - XVII ст. в Іспанії корсети робили зі шкіри та металевих пластин, і така нижня білизна була свого роду знаряддям тортур для представниць прекрасної статі: воно не тільки здавлювало груди, але і врізалося в шкіру. Але еволюція корсета не змусила себе довго чекати. З плином часу ця нижня білизна ставала дедалі зручнішою. А 1903 року Гош Саро, жінка-лікар, придумала щось зовсім нове: вона розрізала корсет поперек, створивши з його верхньої частини бюстгальтер, а з нижньої - пояс, який стягує живіт. 1914 року американка Мері Фелбс запатентувала бюстгальтер, який і дотепер є невід'ємною частиною жіночого гардероба, і для його «кісточок», як і раніше, часто використовують метал.
Ще одним важливим елементом одягу і складовою багатьох модних колекцій є звична для нас блискавка. Вона давно переросла свою основну функцію застібки і поступово стала важливим аксесуаром. Застібку-блискавку вперше винайшов фабричний робітник з Чикаго на ім'я Уїткомб Л. Джадсон (Whitcomb L. Judson). Його винахід вперше представили широкій публіці на Всесвітній Колумбійській виставці в Чикаго 1893 року під назвою «C-curity». Тоді не вдалося знайти комерційну складову його відкриття через відсутність практичного використання блискавки.
Застібку-блискавку в тому вигляді, в якому ми її знаємо зараз, розробив Гідеон Сундбек (Gideon Sundback) 1913 року, а через десять років 1923 року компанія B.F. Goodrich почала продавати її як «блискавку». Англійська назва «zipper» походить від звуку, який з’являвся при застібанні. Відтоді активні продажі блискавки зробили її однією з головних героїнь модної індустрії не лише для створення повсякденного одягу, а й для аксесуарів і колекцій високої моди.
Спочатку обидва елементи блискавки, бігунок і зубці, були зроблені зі сталі. Згодом на зміну сталевій блискавці прийшли різні альтернативні матеріали, зокрема нікель, латунь, алюміній і пластик.
Від блискавки модні дизайнери перейшли і до інших елементів декору зі сталі та інших металів: заклепок, ланцюжків, браслетів, застібок, ґудзиків. І краще за всіх «подружилися» шкіра і сталь: шкіряні куртки, сумки, взуття і сукні чудово виглядають з елементами зі сталі.
Ще один цікавий елемент моди - хірургічна неіржавна сталь. Вона використовується для виготовлення медичних інструментів, таких як скальпелі і ін'єкційні голки. Однак саме з цього матеріалу дизайнери стали виробляти унікальні речі, які модниці носять як мінімалістичні прикраси. Основні переваги таких виробів: висока стійкість до знебарвлення, відсутність елементів, що викликають шкірну алергію, і довговічність матеріалу. Сучасні браслети з хірургічної неіржавної сталі мають велику популярність як модні прикраси.
У тренді дизайнери, колекції яких зроблені з перероблених матеріалів: тканини, пластику і металу. Перевага сталі в тому, що вона на 100% переробляється. Це надихнуло шведського кутюр'є Наїма Йозеф (Naim Josefi) використовувати прикраси з прокатної сталі для створення сукні актриси Бахар Парс (Bahar Pars), яка з'явилася в неї на церемонії вручення премії Оскар в лютому 2017 року.
Сукню зшили з майже 6000 ультратонких сталевих блискіток, виготовлених виробником voestalpine Precision Strip AB в Швеції. Кожна з 6000 сталевих блискіток завтовшки з лезо була пришита вручну. Ян Джонс (Ian Jones), глава відділу продажів і заступник керуючого директора voestalpine Precision Strip AB, підкреслює «складну серію циклів високоточної холодної прокатки і відпалювання для отримання таких ультратонких товщин». Внаслідок вийшли платівки тонші за шовк тутового шовкопряда.
Кутюр'є настільки захопився матеріалом, що розширив свою концепцію і вирішив використовувати кілька відтінків синього. Провівши серію експериментів з окислення, дослідники змогли пофарбувати сталеву смугу завтовшки 0,022 мм в різні відтінки синього кольору. Це унікальна сукня стала центральним елементом колекції Йозеф на Стокгольмському тижні моди.
«Я хочу здивувати, створити щось несподіване, і водночас екологічність також дуже важлива для мене, і, оскільки сталі властива 100% вторинна переробка, така сукня стала для мене саме тим бажаним виробом, який я хотів продемонструвати світові», - говорить Наїм Йозеф. «Всі мої колекції побудовані на наукових дослідженнях. Технології допомагають мені реалізовувати складні ідеї і думки», - говорить він.
Такі творіння доводять, що сталь може несподівано перетворитися в стильний і красивий предмет моди. Цей матеріал знаходить собі місце як в повсякденних колекціях одягу, так і у високій моді завдяки своїй екологічності, міцності, функціональності і унікальному зовнішньому вигляду.