5 головних трендів у металургії під час коронакризи

Роман Курашев, директор із маркетингу Групи Метінвест

У всьому світі 2020 рік пройшов під знаком пандемії коронавірусу, яка вплинула на всі галузі економіки. Які саме глобальні зміни відбулися в металургії за цей період і які тренди у виробництві сталі чинитимуть вплив на ринок у 2021 році?

1. Розвинені країни постраждали найбільше

Споживання сталі в розвинених країнах знизилося більше, ніж на ринках, що розвиваються. За даними World Steel Association, торік споживання сталі в Європі та Північній Америці знизилося на 15%, водночас на Близькому Сході та Північній Африці – на 9%, у СНД – на 8%. І лише Китай продемонстрував зростання на 8%.

У західному менталітеті життя і здоров'я людини – це пріоритет, тому в критичній ситуації уряди країн Європи та Північної Америки намагалися максимально захистити своїх громадян, увівши жорсткий локдаун. Це призвело до падіння економічної активності і скорочення інвестпроєктів, що так само позначилося на зниженні споживання сталі в цих регіонах.

Водночас Китай швидко впорався з пандемією і вже у травні повернувся до докризових параметрів в обробному і видобувному сегментах. Китай вкотре нас здивував, незважаючи на всі невтішні прогнози світових аналітиків щодо падіння споживання сталі.

2. На ринку сталі утворився дефіцит

Реагуючи на скорочення попиту, металурги були змушені зупинити доменні печі і сталеплавильні агрегати і значно скоротити виробництво. Зупинка доменних печей – надзвичайна подія для металургів, їхній перезапуск іноді потребує мільйонних інвестицій.

У першому півріччі 2020 року весь світ, окрім Китаю, скоротив виробництво сталі на 8%. А у другому півріччі, коли країни поступово почали виходити з локдауну, попит на прокат повернувся, але виробництво не відреагувало так швидко. Обсяг виробництва сталі у другому півріччі 2020 року трохи збільшився, проте не досяг докарантинних показників. Тому на ринку почав формуватися певний дефіцит, коли покупці повернулися, а металурги повільно відновлювали виробництво, не знаючи, чого очікувати від пандемії.

Водночас Китай у другому півріччі 2020 року наростив виробництво сталі майже на 10% проти першого півріччя того ж року. Китайський уряд розпочав програми підтримки інфраструктурних проєктів і за допомогою фіскального стимулювання підтримував попит у реальному секторі. До того ж вельми ефективні заходи зі стримування поширення коронавірусу дали змогу обробному сектору Китаю вийти на докризові показники в максимально стислі терміни.

3. Світовий ринок чекає відновлення

Гарна новина для металургів: попит на метал і сировину зростатиме. У 2021 році World Steel Association очікує відновлення ринків сталі на тлі згасання пандемії і стимулюючих заходів для зростання економік. За прогнозами асоціації, споживання сталі у світі зросте на 4% - до 1,795 млрд тонн. Причому обсяги будуть зростати у всіх регіонах, окрім Китаю, де очікується збереження торішніх показників. Історично минулої декади темп зростання попиту на сталь становив 3%, а у 2020 році знизився на 2%. Споживання сталі зростатиме у тих країнах, які минулого року показували зниження цього показника.

4. Ціни на сировину і прокат досягли максимуму

У лютому 2021 року ціни на залізну руду і рулон досягли рекордного значення за десять років, а ціна на заготівку майже досягла десятирічного максимуму. За даними аналітичних агентств, вартість ЗРС у Китаї становила 163 долара за тонну, гарячекатаного рулону на умовах FOB Чорне море – 700 доларів за тонну, заготівки – 541 долар за тонну.

На зростання цін вплинуло декілька чинників. Різке зниження попиту і цін на початку 2020 року змінилося таким самим бурхливим зростанням у другому півріччі. Металурги не встигали за щораз більшим попитом, що призвело до структурного дефіциту на ринку.

Ключові центробанки світу – США, Європи, Японії та Китаю – синхронно запустили друкарські верстати, щоб простимулювати перезапуск економік своїх країн. Під час пандемії вони збільшили свій баланс шляхом викупу облігацій та інших активів, і друкування грошей на 40% – до майже 28 трлн дол (баланс центробанків), що становить 29% ВВП цих країн. Вихід таких грошей на ринок створив певні очікування зростання інфляції. А найкращий варіант уберегтися від інфляції – це сировинні активи. Падіння долара щодо інших валют світу – також позитивний фактор для будь-яких сировинних ринків, зокрема для сталі та ЗРС.

До того ж 8-відсоткове зростання споживання сталі в Китаї не могло не позначитися на світовій галузі. Китай споживає понад 55% обсягу сталі у світі, його експорт на світовому ринку скорочується, що призводить до певного дефіциту сталі у глобальному масштабі.

І остання причина – фактор рестокінга. Ще наприкінці 2019 року галузь досягла локального дна, коли вартість рулону становила 380 доларів на умовах FOB Чорне море. Багато споживачів на тлі тривалого зниження цінового тренду намагалися тримати мінімальні залишки. А коли всім знадобився метал, виявились, що металурги не готові до такого попиту.

Цінові позначки, які ми сьогодні спостерігаємо, можуть бути історично високими, проте фінансисти вважають, що ми входимо в такий собі сировинний суперцикл. А це означає, що нас, можливо, чекає тривалий період більш високої інфляції і високих цін на сировинні активи.

Іще один тренд розвитку металургії у 2021 році – висока цінова волатильність. З огляду на те, що виробники сталі вже уклали контракти на продаж продукції, перша половина року буде досить стабільною. Виробництво трохи відставатиме від попиту, який зростатиме ще більше з розгортанням програм вакцинації.

5. В Україні споживання сталі зростатиме

Карантин, який пройшли українці, був легкою версією європейського. Це позначилося і на ринку сталі. В Україні споживання готового прокату у 2020 році знизилося лише на 1% проти минулого року – до 4,6 млн тонн. Драйвером споживання сталевої продукції торік було будівництво, зокрема металомісткі інфраструктурні проєкти, що дали змогу утримувати обсяги споживання на прийнятному рівні.

Цього року ми очікуємо, що споживання сталі зросте на 3% – до 4,7 млн тонн. Споживання продовжить зростати за всіма продуктовими групами, пов'язаними з будівельним прокатом. Зокрема, за нашими прогнозами, споживання арматури у 2021 році збільшиться на 8% проти 2020 року – до 950 тис. тонн, фасонного прокату – на 4%, до 340 тис. тонн, прокату з полімерним покриттям – на 2%, до 380 тис. тонн, гарячекатаного прокату – на 1%, до 875 тис. тонн, холоднокатаного прокату – на 11%, до 340 тис. тонн.

Високі ціни на сировину (ЗРС, сталь, аграрну продукцію) принесуть Україні валютну виручку, яка зрештою конвертується або у споживання, або в інвестиційний попит. Усе це підтримуватиме українську економіку на тлі сприятливої кон'юнктури на експортних ринках збуту.