Власників або керівників українських компаній оцінювали за масштабом бізнесу та рентабельністю — на основі фінансових показників із відкритих джерел та даних самих компаній. Водночас експертне журі розглядало кожного кандидата за трьома іншими критеріями: стійкість і розвиток бізнесу, соціальна відповідальність і приклад для наслідування. Лауреатами премії стали 100 підприємців, які набрали найбільшу кількість балів.
Як пише «Економічна правда», з 2013 року, відколи Юрій Риженков керує Метінвестом, компанія пройшла через кілька масштабних криз, включно з війною на Донбасі, пандемією та повномасштабним російським вторгненням, зберігши статус одного з найбільших платників податків і експортерів країни.
Під керівництвом Риженкова Метінвест реалізував масштабні програми модернізації виробництва, підвищення енергоефективності та екологічної трансформації підприємств. Попри втрату активів у Маріуполі, блокування морських портів і руйнування логістики через повномасштабну війну, компанія перебудувала операційну модель, переорієнтувала експорт і зберегла роботу більшості підприємств.
За словами редактора «Економічної правди» Миколи Максимчука, в Юрії Риженкові одночасно вживаються дві особи, нехарактерні для металургійної галузі.
«Перша — менеджер західного зразка. Півтора десятка років тому складно було навіть припустити, що компанію, під чиїм крилом зібрані основні металургійні заводи України, очолить людина, яка не починала кар'єру в радянські часи біля мартенівської печі.
У цьому, мабуть, і криється головна причина, чому власник довірив Риженкову керувати одним із двох найбільших своїх бізнесів у 36 років. Талановитий і перспективний фінансист з управлінською освітою у Великій Британії мислить не радянськими «п'ятирічками», а орієнтується на результат із дотриманням принципу прозорості. Усе як у західному бізнесі, на який орієнтується Метінвест, у якого залучає фінансування і куди, судячи з усього, рухається.
Друга «половинка» Риженкова — людяність. Підопічні описують його не як людину, яка просто віддає накази, а як того, хто вислуховує альтернативні думки й лише тоді ухвалює рішення.
Але найкраще цю рису підкреслюють речі, про які широкий загал не знає або просто не помічає. Наприклад, допомога окремим військовим підрозділам та ЗСУ загалом, яку Метінвест не афішує. Або те, що сам Риженков після 2022 року перейшов на українську, яку, здається, вивчив досконало», — резюмує Максимчук.