У 2011 році обсяги виплавки сталі металургійними підприємствами Метінвесту досягли майже 14,5 млн тонн, що стало найбільшим показником в історії компанії. У той самий період було досягнуто максимальних результатів у виробництві залізорудного концентрату, а компанія увійшла до десятки світових виробників цього продукту.
Проте часи змінювалися, вимоги до сталевої продукції — також. Тому Група зосередилася не на збільшенні обсягів, а на покращенні якості продукції як у металургійному, так і в гірничо-збагачувальному сегментах.
Почалася реалізація масштабних інвестиційних проєктів, що були спрямовані на збільшення частки металопрокату з високою доданою вартістю та покращення екологічних показників. Зокрема, поступово було закрито мартенівські цехи та застарілі коксові печі, були збудовані установки з підготовки та вдування пиловугільного палива, нова МБЛЗ вартістю $150 млн тощо. У 2021 році компанія анонсувала будівництво нового цеху холодної прокатки металу, інвестиції в який могли становити понад $1 млрд.
Надзвичайний і повноважний посол США в Україні Джеффрі Паєтт відвідує маріупольський комбінат Метінвесту, 2016 рік
Це все відбувалося попри окупацію Криму, частини Донецької та Луганської областей у 2014 році. Тоді Метінвест втратив контроль над кількома важливими активами: Єнакієвським МЗ, Краснодонвугіллям, Харцизьким трубним заводом, підприємствами з виробництва вапняку тощо. Група зосередилася на розвитку інших підприємств та інтеграції у свою структуру нових виробничих об'єктів.
Тоді Метінвест укотре підтвердив своє лідерство не лише в галузі, а й загалом в економіці країни, надаючи надійну підтримку Україні у вигляді податків, інвестицій, формуючи конструктивну співпрацю з громадами та забезпечуючи десятки тисяч робочих місць.
Усе змінив 2022‑й. Повномасштабна російська агресія суттєво вплинула на основні регіони присутності Групи Метінвест. Компанія втратила контроль над металургійними комбінатами в Маріуполі, найбільшим коксохімом в Авдіївці, Покровською вугільною групою та іншими активами.
У відповідь на розрив ланцюжків постачання, енергетичні та фінансові виклики керівництву Групи довелося оперативно впроваджувати антикризові заходи. Завдяки цьому вдалося зберегти діяльність не лише українських, а й закордонних підприємств.
Усі наявні ресурси Група мобілізувала на збереження колективу та захист держави: від прямої допомоги Силам оборони України до організації власного військового виробництва.
У 2022−2025 роках компанія спрямувала понад 10 млрд грн на гуманітарну підтримку держави, громадян і допомогу ЗСУ та іншим підрозділам, що боронять Україну. З них близько 5 млрд грн надано на потреби армії в межах мілітарної ініціативи Сталевий Фронт Ріната Ахметова.
Метінвест залишається найбільшим платником податків у ГМК України: у 2024 році компанія перерахувала до бюджетів усіх рівнів 19,8 млрд грн. У першому півріччі 2025 року до бюджету сплачено ще 9,3 млрд грн.
Попри фокус на допомозі державі, Група відновила курс на зелену трансформацію свого виробництва та формування «мосту» між Україною та Європою. Цьогоріч разом із партнерами анонсували будівництво нового сучасного металургійного підприємства в Італії. Воно стане великим споживачем української залізорудної сировини преміальної якості. Продовжуються інвестиції в Україну. Зокрема, на Ukraine Recovery Conference-2025 у Римі Група Метінвест представила два масштабні інвестпроєкти на загальну суму $1,3 млрд. Насамперед йдеться про запуск виробництва DR-окатків — основного компонента для зеленої металургії.
Змінюються підходи в роботі з персоналом. Сьогодні Група Метінвест — це понад 50 тис. співробітників. Кожен шостий долучився до Сил оборони України, але за ними зберігаються робочі місця. Компанія чекає на їхнє повернення, запроваджуючи зміни в кадровій політиці. Метінвест створив для ветеранів екосистему адаптації до мирного життя і повернення до роботи після служби. У структурі Групи працює більше 1 000 співробітників, які пройшли горнило війни.
Такі зміни — показник розуміння того, якою буде країна після закінчення активних бойових дій. З врахуванням цих змін у Групі Метінвест поступово формують плани на майбутнє відновлення України.
Зокрема, йдеться про розвиток проєкту «Сталева мрія» та університету Метінвест Політехніка, який готує нове покоління інженерів.
«Сталева мрія» — це концепція відновлення країни, яка містить набір готових рішень для будівництва житла, соціальної та комерційної інфраструктури. Вони можуть бути швидко адаптовані до потреб конкретної громади та збудовані з використанням доступних матеріалів.
Метінвест Політехніка стала першим в Україні втіленням ідеї — інтегрувати великий бізнес у структуру технічної освіти. Група Метінвест уже інвестувала у створення матеріальної бази та розвиток університету більш ніж 500 млн грн. За п’ять років понад 1 080 студентів вступили на бакалаврат, магістратуру та аспірантуру Метінвест Політехніки. Майже 1 000 слухачів пройшли курси підвищення кваліфікації з металургії, гірництва, розвитку soft skills. У компанії розуміють, що освічена молодь — це запорука успіху відновлення країни. Тому компанія продовжить інвестиції в освіту.
Метінвест — не просто найбільший вертикально інтегрований гірничо-металургійний холдинг України. Компанія стала стратегічним щитом незалежності, що протягом 19 років формує індустріальну міць держави і зв’язок України з Європою та західним світом.
Від видобутку залізної руди до виплавки сталі, від фортифікацій на фронті до відновлення зруйнованих міст — Група Метінвест доводить, що справжня незалежність будується сталлю, знаннями та незламним духом.