Український Жіночий Конгрес — публічна національна платформа, що формує порядок денний із гендерної політики для Верховної Ради, уряду, місцевих громад, приватного та громадського секторів і медіаспільноти. З 2017 року конгрес щороку збирає перших осіб держави, представників і представниць парламенту, міжнародних і громадських організацій, місцевого самоврядування, експертів та експерток, ЗМІ, а також усіх небайдужих до проблем гендерної рівності.
Цьогоріч на конгресі обговорили нові виклики для бізнесу та держави щодо гендерних ролей та соціальних очікувань під час війни. Зокрема йшлося про потребу вироблення нових політик щодо залучення жінок до нетрадиційних для них професій, зміни корпоративних культур у бізнесі, а також попит на навчання, перенавчання та розвиток власної справи.
У дискусійній платформі «Бізнес vs Держава. Очікування vs Реальність», крім спікерки Метінвесту, взяли участь представниці «Київстару», благодійного фонду «МХП-Громаді», ДТЕК, ПриватБанку та Gunia Project.
За словами Зої Гейнце, історично в гірничо-металургійній промисловості переважають чоловіки, оскільки галузь передбачає фізичну працю та роботу в складних чи небезпечних умовах. У компанії працюють приблизно 30% жінок. А від початку війни у 2014 році на гендерному складі Метінвесту позначилася мобілізація, адже близько 10 тисяч чоловіків мобілізовано до лав ЗСУ, а це майже 17% персоналу.
Після того, як уряд скасував закон, що забороняв жінкам спускатися під землю, в компанії з'явилася перша жіноча бригада на шахті в Покровську. «Жінки керують шахтним обладнанням і дуже пишаються тим, що роблять для підтримання економіки України», — додала вона.
Також у Метінвесті жінки обіймають посади машиністок кранів, електромонтерок, електрослюсарок тощо. «Відсоток жінок, які працюють на підприємствах Метінвесту, постійно зростає. Це дає підстави вважати, що вони готові до нових реалій, готові опановувати нові професії», — сказала Зоя Гейнце.
Компанія пропонує стабільну заробітну плату й перенавчання для всіх жінок, охочих працевлаштуватися на підприємства. Проте для здобуття нової кваліфікації потрібно від 3-6 місяців до 1-3 років, а відтак повністю закрити 4 тисячі вакансій у компанії суто жінками неможливо
Представниця Метінвесту підкреслила, що гендерну рівність у компанії закріплює Політика управління персоналом. А підставою для підвищення на посаді, найму, встановлення розміру заробітної плати є лише професійні якості та навички людини. Жінки, так само як і чоловіки, можуть потрапити до кадрового резерву Метінвесту, пройти додаткове навчання й отримати підвищення.
«Наприклад, жінка, яка прийшла на «Запоріжсталь» на робітничу спеціальність, за кілька років стала бригадиркою цеху холодної прокатки. Вона вже 13 років на підприємстві, і поки її чоловік служить в ЗСУ, жінка виконує не менш важливу роботу», — сказала Зоя Гейнце.
Вона також відзначила, що збільшується і частка жінок, які вирішили навчатися в першому недержавному гірничо-металургійному університеті Метінвест Політехніка.
«Жінки йдуть навчатися до Метінвест Політехніки. Їхня частка вже становить 20%. І ми сподіваємося, що з року в рік цей відсоток буде лише зростати», — додала представниця компанії.
Одним із викликів, що впливає на гендерний баланс у промисловості та бізнесі загалом, Зоя Гейнце вважає забезпечення умов для повернення українських родин з-за кордону.
«Родини будуть повертатися, якщо їм буде куди повертатися. На жаль, ворог знищує школи, дитячі садки, будинки. Метінвест вже розробив типові проєкти сталевого будівництва, за якими швидко та екологічно можна відбудовувати інфраструктуру», — сказала вона.
Нагадаємо, концепція відновлення країни «Сталева мрія» передбачає готові проєкти на основі prefab-рішень — попередньо виготовлених сталевих елементів споруд. Концепцію оновлених житлових кварталів вже розробили для Маріуполя та Бахмута. А перемовини та робота з адаптації проєктів будівель до місцевих умов ведуться ще з цілою низкою постраждалих громад. До речі, розробляла концепцію та керувала етапами її впровадження жінка.