Він узяв участь у панелі «Лідери в пошуку джерел зростання», що відкривала саміт. До дискусії долучилися представники компаній Kernel, Astarta, Electro Cable Group та Міністерства економіки України.
За словами Юрія Риженкова, попри значні виклики, які за останні три роки постали перед українськими експортерами, Метінвест разом зі спільним підприємством «Запоріжсталь» торік експортував продукції на майже $4 млрд, тобто, залишається основою економіки країни.
Компанія сфокусувалася на цільових ринках — Євросоюзі й Великій Британії та вибудувала такі відносини з клієнтами, які дали змогу значно збільшити частку експорту до цих регіонів. Водночас Метінвест вийшов на ринки Фінляндії, Норвегії та Швеції та завдяки підтримці Мінекономіки зміг замінити російських постачальників у Центральній та Східній Європі.
Попри втрату підприємств у Маріуполі й Авдіївці та зупинення роботи Покровської вугільної групи, стратегія компанії значно не змінилася. Зокрема, Метінвест зосередився на внутрішній ефективності та на пошуку нових клієнтів на цільових ринках. А ще — на інноваціях: за три роки війни налагоджено виробництво понад 100 нових продуктів із вищою доданою вартістю.
«Ми стали більш agile, більш гнучкими й поступливими до клієнта», — додав СЕО Метінвесту.
Юрій Риженков зазначив, що до воєнних, енергетичних та логістичних ризиків для роботи бізнесу цього року додалися нові виклики. По-перше, це зростання тарифів на послуги природних монополій. Наприклад, «Укренерго» підвищує тариф, який і так є одним із найбільших у Європі, на понад 30%. До того ж учетверо збільшився тариф на транспортування газу, а «Укрзалізниця» хоче підняти плату за вантажні перевезення ще на 30%.
«І тут проблема в тому, що неефективність або дотування населення завжди перекладається на промисловість. Це створює нерівні умови роботи промисловості порівняно з нашими конкурентами в інших країнах», — додав він.
По-друге, це ризик втрати кваліфікованого персоналу. На підприємствах Метінвесту мобілізовано понад 20% штату працівників.
«Підготовка заміни наших працівників займає 5-7 років, швидко це зробити неможливо. Тому потрібен прозорий, зрозумілий і продуманий механізм бронювання, який би дав змогу й економіці працювати, і нашій армії поповнюватися», — пояснив Юрій Риженков.
Третій виклик — зовнішні ризики. «Для металургії насамперед це CBAМ та екомодернізація. Тут багато робить наше Міністерство економіки в перемовинах з Євросоюзом. Завдання для бізнесу та влади — отримати відтермінування та доступ до фондів модернізації, що допоможуть інтегрувати українську промисловість в екологічний рух ЄС», — сказав він.
На думку гендиректора Метінвесту, державна політика стимулювання експорту в Україні має спрямовуватися на відкриття ринків для експортерів. «Головне, в чому держава може допомогти, — це вихід на нові ринки та доступ до нових ресурсів на цих ринках», — наголосив він.
Юрій Риженков також зазначив, що з огляду на нинішню ситуацію, коли підприємства Метінвесту розташовані на прифронтових або окупованих територіях, найперше завдання — зберегти компанію та колективи, утримуючи фокус на розвитку.
Саміт експортерів 2025 зібрав 39 представників провідних компаній-експортерів із різних галузей економіки, що розповіли про власні стратегії, плани та виклики цього року. На саміті працювала експозона університету Метінвест Політехніка, основною метою якої був пошук синергії з провідними експортоорієнтованими бізнесами України щодо підготовки спеціальних навчальних програм.
Нагадаємо, СЕО Об'єднаного ГЗК у Кривому Розі Групи Метінвест Ігор Тонєв повідомив на саміті, що Метінвест цього року планує інвестувати 1,4 млрд грн у будівництво газових електростанцій на Центральному й Північному ГЗК, а також сонячної електростанції на Центральному ГЗК.