Великі промислові підприємстві неможливо перенести в інше місце. Тому вони працюють навіть під час війни, а топ-менеджери Групи Метінвест, АрселорМіттал Кривий Ріг, Інтерпайп, Group DF та Велта в онлайн-режимі адаптують роботу заводів до реалій.
Цього року українська промисловість, як і економіка в цілому, стикнулась із найжорсткішими викликами за всю історію країни.
Багато підприємств знищено або опинились на території, окупованій росіянами. Металургійні та хімічні заводі, залізорудні та титанові кар'єри неможливо вивезти ані з окупованих територій, ані з районів, наближених до бойових дій.
НВ Бізнес вже публікував 7 думок українських бізнесменів, які працюють на споживчому ринку та в сфері інвестицій. Тепер ми опитали топ-менеджерів найбільших українських промислових підприємств про те як вони адаптують свою діяльність до поточної ситуації та на що сподіваються після війни.
Юрій Риженков, CEO Групи Метінвест
— Українські та західні військові аналітики вважають, що війна в Україні не закінчиться цього року. Скільки часу ви відводите на війну у вашому бізнес-плані?
— Ми вважаємо, що попереду ще довгі місяці, якщо не роки, війни. І зараз впроваджуємо необхідні зміни, щоб продовжувати розвивати бізнес, підтримувати роботу виробництва, забезпечувати валютною виручкою і податками державу, а наших співробітників — робочими місцями і заробітною платою. До того ж трансформація бізнесу дає нам змогу фінансово підтримувати українську армію та допомагати мирним людям і співробітникам.
— Назвіть три основні заходи для адаптації бізнесу під час війни.
— Бізнес довелося перебудовувати, адже два наших великих підприємства — Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча та комбінат «Азовсталь» у Маріуполі опинилися на тимчасово окупованій території. Насамперед ми змінили логістичні маршрути в Україні, знайшли нових постачальників сировини для наших перекатних заводів у Італії та Великій Британії, почали продавали все американське коксівне вугілля на сторону замість наших українських коксохімів і спрямували ресурси на те, щоб зберегти колективи, а також підтримати людей та армію.
1. Реорганізація логістики.
Чорноморські порти України, через які ми традиційно експортували сировину й металопродукцію до Азії та Європи, наразі заблокували або окупували росіяни. Тому всі логістичні ланцюги довелося перебудовувати. Зараз чи не єдина можливість для експорту — вивозити продукцію залізницею через західні прикордонні переходи, пропускна спроможність яких не може задовольнити нинішній попит на перевезення. Саме через це виробництво Метінвесту в Україні завантажене менше ніж на 50%. Отже, головне завдання для експорту металургійної продукції і залізорудної сировини — збільшити пропускну спроможність західних прикордонних залізничних переходів та зниження вартості логістики. Також важливо, щоб було справедливе розподілення можливості експортувати залізницею між всіма галузями економіки, без надання безумовної переваги одному сектору.
2. Нові постачальники сировини.
Наші активи за кордоном раніше працювали як ланки вертикальної інтеграції Групи: вугільні шахти Метінвесту в США постачали коксівне вугілля в Україну для наших коксохімічних підприємств, а прокатні заводи в Євросоюзі й Великій Британії використовували українські напівфабрикати для виробництва готової металопродукції для кінцевих споживачів. Наразі американські шахти та прокатні заводи в Італії та Великій Британії працюють як самостійні підприємства. Шахти переорієнтували продаж продукції на внутрішній та експортні ринки, а перекатні заводи купують сляби на відкритому ринку.
3. Допомога армії та українцям.
Від початку війни ми спрямували понад 1,5 млрд грн на допомогу українській армії, мирним жителям і нашим співробітникам.
Метінвест і ДТЕК у координації з Фондом Ріната Ахметова створили проєкт «Рятуємо життя». Товари першої потреби з Європи вже отримали понад 97 тисяч українців, а медики Запоріжжя та Кам’янського — ліки на 238 тисяч євро. Також волонтери Метінвесту в Україні зібрали понад 100 тисяч кг гуманітарної допомоги.
Метінвест, Фонд Ріната Ахметова та Міністерство охорони здоров’я розгорнули медичну програму: лікарні Запоріжжя, Кривого Рогу, Кам’янського, Покровська й Авдіївки отримали ліки й обладнання на 60 млн грн.
Для армії України компанія передає понад 100 тисяч бронежилетів. Частину з них виробляють зі сталі Метінвесту, решту — закуповують за кордоном. Наразі ЗСУ отримали також 400 дронів, 1 150 тепловізорів, 8,1 тисячі бронекасок та 25 тисяч турнікетів і аптечок. Зі сталі Метінвесту виготовлено близько 60 тисяч протитанкових їжаків і 20 тисяч шипованих ланцюгів проти колісної техніки.
Ми підготували понад 6 тисяч місць прихистку для евакуйованих працівників із Маріуполя та Авдіївки. У Запоріжжі та Кам’янському працюють Центри реабілітації та реінтеграції: понад тисяча співробітників отримали продукти, лікування, допомогу в працевлаштуванні та перенавчанні.
Щоб зберегти колективи підприємств окупованого нині Маріуполя, усім охочим працівникам, які виїхали чи мають намір виїхати з міста, ми допоможемо пройти перенавчання і знайти роботу на наших підприємствах у Запоріжжі, Кривому Розі, Покровську чи Кам’янському. Таким співробітникам ми пропонуємо значну матеріальну підтримку: компенсації на переїзд та оренду житла, соціальні пільги, гуманітарну допомогу та гарантований заробіток.
— Скільки часу забере відновлення економіки після завершення війни?
— Відновлення економіки варто починати уже зараз, не чекаючи на завершення війни. Наразі вся економіка країни має бути орієнтована на швидше досягнення перемоги — це відновлення інфраструктури, стабільне забезпечення енергією та паливом, ефективна логістика із заходом. Щоб зробити більше, держава та бізнес мають об'єднатися і розподілити обов’язки.
Після перемоги України у війні ми отримаємо шанс на розвиток внутрішнього ринку і галузей промисловості, які необхідні для відбудови зруйнованої інфраструктури, а також на приплив іноземних інвестицій. Зрештою відновлення країни після завершення війни має кардинально змінити її, підвищити ефективність державного управління та економіки. Особливе місце у цьому процесі повинна зайняти євроінтеграція України і можливості, які нашій державі принесе вступ у ЄС.
Автор: Артем Ільїн