Генеральний директор Групи Метінвест Юрій Риженков узяв участь у подкасті Money Talks британського видання The Economist на тему «Як відновити Україну?». Money Talks – аудіоподкаст, інформаційний бюлетень найбільших ідей на фінансових ринках і новин світової економіки. Короткий, але вичерпний щотижневий довідник про сили, які змінюють світову економіку.
У новому випуску Money Talks Юрій Риженков розповів про адаптацію Групи Метінвест до умов війни та час, що знадобиться на відновлення виробництва після війни.
Пане Юрію, який нинішній стан тих комбінатів, якими ви керували в Маріуполі?
Два комбінати в Маріуполі були сильно пошкоджені. Ми не знаємо, наскільки серйозні ці пошкодження, але зараз вони [підприємства – ред.] не працюють. Безумовно, після деокупації буде потрібен деякий час, щоб вони знову розпочали роботу.
Після перегляду кінохроніки про облогу Маріуполя я подумав про те, що військові та цивільні особи ховалися в бомбосховищах [комбінату «Азовсталь», – ред.]. Навіщо взагалі потрібні були бомбосховища?
Для «Азовсталі» та Метінвесту війна розпочалася у 2014 році з першого на той момент гібридного вторгнення. З 2014 року ми підтримували наші захисні споруди в гарному стані, особливо після того як торік почалися розмови про можливе повномасштабне вторгнення РФ.
У наших сховищах ми зробили запаси харчів, води й інших предметів першої потреби, підозрюючи, що більшості наших співробітників, які перебувають на зміні, доведеться скористатися ними в разі обстрілу. Звісно, ми не могли знати, що комусь вони знадобляться протягом кількох тижнів або місяців. Коли розпочалося вторгнення та облога, бомбосховища почали використовувати не тільки працівники «Азовсталі», а й інші жителі Маріуполя та військові, які захищали місто й комбінат.
Ви згадали про вплив війни, що тривала протягом восьми років після перших вторгнень у 2014 році. Як вам довелося змінити свій бізнес, щоб працювати в таких умовах? З огляду на вплив війни цього року, скільки довоєнних потужностей компанії працює зараз?
Наразі ми працюємо на рівні від 30% до половини довоєнних потужностей. Та навіть цього важко досягти через логістику, оскільки порти Чорного моря не доступні для України для експорту залізної руди, сталі та вугілля. Ми змушені доставляти вантажі наземними маршрутами, а їхні потужності, на жаль, або недостатні для значних обсягів постачання, або дуже дорогі для деяких товарів, які ми постачаємо.
У Великій Британії, США та Європі ми багато чуємо про воєнну економіку України, здебільшого щодо постачання західної зброї та боєприпасів до країни. Ми набагато менше чуємо про внутрішню воєнну економіку. Який внесок у неї робить Метінвест?
Від початку вторгнення всі підприємства почали виробляти матеріали воєнного призначення, такі як колючий дріт, огорожі, бетонні блоки або ж протитанкові їжаки. Також із розвитком війни ми перевели наші підприємства на забезпечення військових потреб – почали виробляти бронесталь для бронежилетів. Наразі понад 150 тисяч бронежилетів від Метінвесту захищатимуть воїнів української армії та територіальної оборони.
Ми почали виготовляти мобільні сталеві укриття, які використовуватимуть наші військові на передовій. А ще робимо печі, які можна використовувати взимку для розігрівання їжі й обігрівання в польових умовах. Отже, всі ці речі ми виготовляємо в значних обсягах протягом останніх восьми місяців. Водночас ми купуємо та постачаємо українській армії багато речей. Наприклад, ми придбали понад тисячу безпілотників і десятки тисяч касок, медикаментів та іншого обладнання, потрібного на лінії фронту.
Останнім часом було багато новин про успіхи, досягнуті українськими військовими під час війни. Припустимо, війна закінчиться завтра, скільки часу триватиме відновлення [ваших підприємств, – ред.]?
Більшість комбінатів, які перебувають під нашим контролем, не постраждали, тому відновлення їхнього виробництва триватиме кілька місяців: протягом пів року – року ми зможемо повернутися до довоєнного рівня виробництва. Але якщо говорити про комбінати, які розташовані на окупованій території у Маріуполі, такі як «Азовсталь» та ММК ім. Ілліча, ми маємо подивитися, якої шкоди вони зазнали під час бомбардувань. Я підозрюю, що збитки там були значними, і нам знадобиться деякий час, поки ми зможемо відновити довоєнне виробництво.