Мрія під вітрилами
Це історія про те, як із української сталі створили мрію – найбільший у світі вітрильник.
Барк – велике вітрильне судно із прямими вітрилами на всіх щоглах, крім кормової, де вітрила косі.
Споруда біля моря для будівництва і спуску суден на воду.
Піскоструминна обробка – технологія очищення поверхні металу за допомогою піску чи іншого абразивного порошку.

Старовинний новий вітрильник

У судновласника з Європи була мрія: побудувати найбільший у світі вітрильник, що будь-коли ходив морями. Якось у паризькому музеї він побачив макет France II, п'ятищоглового барка 1911 року, гордість французьких моряків. Судно вважається одним із найбільших вітрильників у історії суднобудування. Так з'явилася ідея створити сучасний круїзний лайнер з атмосферою старовинного судна.

Із кресленнями з музею він подався до Польщі, де розробили дизайн-проєкт судна. Проєкт допрацювали і втілили в життя на хорватській верфі Brodosplit, що входить до промислової групи DIV Group.

Будівництво корпусу корабля від розроблення проєкту до спуску на воду тривало два роки. Потім настала черга технічного обладнання і внутрішнього оздоблення. У 2018 році судно ожило: в січні ввімкнули електрику, а на початку весни запустили двигуни. Уже в листопаді вітрильник вирушив у свою першу пробну поїздку на корабельню в Рієку, де його пофарбували. Вісім разів судно виходило в море для випробувань: перевіряли на шуми й вібрацію.
«Перед вами копія судна France II, створеного минулого століття. Ми намагалися зберегти силует і лінії торгового судна, але зробили його пасажирським, класу люкс.
Цей лайнер суднобудівники вважають найелегантнішим і найгарнішим.
Ніхто у світі раніше такого не робив».
Олівер Станіч
керівник відділу проєктування DIV Group
Тепер вітрильник готовий до шторму, пожежі й навіть виходу з ладу устаткування. Уперше в Хорватії на кораблі встановили систему безпечного повернення в порт. Це означає, що все основне обладнання дублюється: два машинних відділення, дві системи електро- й водопостачання. Дизельний генератор запускає два електродвигуни вітрильника. Без дозаправлення він може перебувати у морі кілька місяців. Більшість часу лайнер ходитиме під вітрилами: за попутного вітру він зможе розігнатися до 20 вузлів на годину.

Той, що літає
на хвилях

Наш герой морів та океанів – п'ятищогловий барк Flying Clipper. Цей гігант завдовжки 62 метра від носа до корми, заввишки
20 метрів і завширшки 18,5 метрів. Уздовж його палуби
могла б поміститися 60-поверхова висотка.

Це круїзний лайнер, який вважає себе криголамом. Судно льодового класу здатне виконувати рейси у всіх морях світу – від Арктики до Антарктики, від Північного полюса до Південного. Будівництво такої дивини обійшлося в понад 100 млн євро.

Найатмосферніша частина судна – білі вітрила. Таких величезних вітрил іще не бачив світ: на них завиграшки могла б зіграти матч футбольна команда. До речі, пасажири круїзного лайнера зможуть спробувати себе в ролі моряків. Управління вітрилами – одна
з розваг на борту.

Судно преміумкласу розраховано на 300 пасажирів і команду
зі 150 моряків. Головна забава чекає на відпочивальників на верхній палубі – це морська платформа, пристосована для спускання на велику воду. Три басейни, ресторани, бари, бібліотека, SPA – все тут налаштовує на неспішний відпочинок.
«Це судно створено
з української сталі.
Завдяки властивостям
сталі воно може ходити
на Північний полюс».
Радован Начіновіч
керівник проєкту Flying Clipper
Flying Clipper орієнтується на пасажирів старшого покоління, які раніше подорожували на власних яхтах. Тур на 10 днів стартує від 10 тисяч євро. Найпопулярніші напрямки – Середземне море влітку й Кариби взимку.

Вітрильник на 90% складається зі сталі: три з чотирьох із половиною тисяч тонн товстого і тонкого листа постачив Метінвест. Щоб стати кораблем, судосталь подолала майже три тисячі кілометрів. Це морський привіт з України – від маріупольських комбінатів «Азовсталь» і ММК імені Ілліча. Оздоблювальні матеріали надійшли з різних куточків світу: Китаю, США, Німеччини, Норвегії, Мексики, країн Близького
і Далекого Сходу.

Brodosplit

Верф Brodosplit – найбільша в Хорватії. Займає 0,5 млн кв. м –
як маленький острівець, якими всіяно Адріатичне море. Тут майже століття будують кораблі. Це головний постачальник суден для військово-морського флоту Хорватії. За останні 80 років на верфі побудували понад 400 вантажних, військових і пасажирських кораблів для клієнтів зі всього світу. Крім кораблів компанія виготовляє вітряні турбіни, крани для гідроелектростанцій, металоконструкції для стадіонів.

Brodosplit – частина хорватської промислової DIV Group. До групи входить близько 50 компаній, що створюють кораблі з нуля – від розроблення проєктної документації до дизайнерських рішень.

Щороку Brodosplit споживає 10-15 тисяч тонн сталі. З початку співпраці
у 2013 році Метінвест постачив верфі 40 тисяч тонн судосталі.
«Brodosplit зазвичай ставить високі вимоги
щодо якості матеріалів до своїх постачальників.
Метінвест як у технічному, так і в комерційному
плані відповідає цим вимогам».
Тіно Ніколіч
начальник відділу закупівель Brodosplit

Як будують кораблі

Водночас на верфі можуть будувати три судна. Найбільш металоємну частину корабля – корпус – збирають за півроку. Наприклад, класичний танкер містить від 6 до 12 тисяч тонн сталі.

Спочатку сталеві полотна розрізають на листи і профілі, формують невеликі деталі, а потім – великі вузли. Судно збирають на стапелі, спускають на воду і знову повертають на сушу, щоб встановити необхідне обладнання.

Склад

Корабельня починається зі складу, де акуратними стосами лежать сталеві листи.
«Це місце, де зі сталевих листів створюються
прекрасні судна, такі як Flying Clipper.
Усі кораблі на 90% складаються з металу».
Іван Буліч
начальник цеху попереднього збирання

Обробка
і різання металу

Перед виробництвом листи очищають піскострумом і фарбують – так метал захищають від корозії. Це тимчасовий захист. Готові секції корабля потім пофарбують ще раз.

Пофарбований у темно-синій колір лист тримає курс на різання. Величезний кран притягує полотно магнітами і переміщає до басейну. Тут на нього чекають водні процедури – плазмове різання. Необхідні креслення на флешці переносять до комп'ютера, всім процесом керує людина. Після різання лист із готовими лекалами сушать, деталі нумерують і складують магнітами.


У кожного матеріалу тут своя доля. Підводні маніпуляції призначені
для тонкого листа, а сухе газове різання – для товстого.

Складніші конструкції – кутові профілі – ріжуть роботи. Робітник натискає кнопки – і робот у потрібний момент слухняно випускає струмінь вогню.

Збирання

Порізані деталі тепер слід зібрати: спершу з них вручну зварюють дрібні конструкції, а слідом – більші. У цехах дрібновузлового і великовузлового збирання надриваються апарати і летять іскри. Тут збирають два судна – полярне і круїзне.

Зварювальники кажуть, що найбільш ювелірної роботи потребує форпік – крайня носова частина судна, яку легко пошкодити.

Великі секції майбутнього корабля перевозять потужні модульні транспортери. Кремезні машини настільки довгі, що не можуть розвертатися: водійські сидіння розташовані і спереду, і ззаду. Готові блоки чекають на стапелі, де з них збиратимуть каркас судна.
«Я і мої колеги працювали над створенням щогли
для Flying Clipper. І ми дуже цим пишаємося. Щогла зроблена
з української сталі. Ми задоволені якістю цієї сталі – не було жодних проблем під час зварювання».
П'єро Перак
зварювальник

Спуск на воду

Судно готують до спуску на воду на стапелі. З обох боків корабель підпирають навкісні опори, наповнені піском. Коли опори розбивають, пісок висипається, і величезну громаду утримують від руху лише чотири гальма. З цього моменту починається відлік: якщо судно не спустити на воду за п'ять хвилин, його може перекосити – і вся робота нанівець.
Цієї миті умовний капітан тисне кнопку, гальма прибирають – і корабель з'їжджає в море. У воді на нього вже чатують два буксири – щоб відвести на берег, де корпус начинять різноманітною технікою. У такий спосіб судно вирушає у пробний спуск вже понад сто років. Ця старовинна технологія залишилася тільки на верфі Brodosplit. У світі так більше
не роблять – віддають перевагу штучним басейнам.

Перед спуском кораблю влаштовують хрестини. Коли пляшка шампанського розбивається об борт судна, хрещена сокирою рубає канат і відправляє корабель у перше плавання. Чому за хрещених беруть жінок? Тому що жінки приносять кораблям удачу, кажуть хорватські суднобудівники. Ще одна старовинна традиція – на щастя замуровувати
в судні монетку, а то й не одну. Наприклад, у днищі Flying Clipper заховано викарбувану з такої нагоди срібну монету.

Наступний крок – випробування обладнання та оздоблення.
І, нарешті, останній етап – п'ять-шість пробних плавань, кожне з яких триває від одного до шести днів.
Ритуали пройдено, морських богів задобрено,
ще трохи – і корабель зніметься з якоря, вийде
в море і заживе власним життям. Сотні людей
із різних куточків світу вирушать у подорож своєї мрії. Моря роз'єднують народи, кораблі їх з'єднують,
а сталь робить це можливим.